Блог учителя правознавства

Західноукраїнська Народна Республіка  – українська держава, що фактично існувала протягом 1918-19 рр., формально ж і до 1923 р. на території Західної  України  зі столицею у Львові. Постала після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорщини.  Проголошена 19 жовтня 1918року.  Охоплювала територію, заселену українцями  –  Галичину, Буковину й Закарпаття. 

1 листопада  1918 р. розпочався військовий конфлікт проти  Польщі, яку підтримували країни  Антанти,  насамперед,  Франція.  22 січня  1919 року  ЗУНР об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву  Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Окупована 18 липня 1919 року в ході українсько-польської війни. Анексована Польщею, Румунією і Чехословаччиною. До 15 березня 1923 року уряд ЗУНР перебував у еміграції.

Напередодні Першої Світової війни значна частина українських земель – Східна Галичина, Буковина і Закарпаття – перебували у складі Австро-Угорщини. В жовтні 1918 р. в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку у Першій Світовій війні та під могутніми ударами національно-визвольної боротьби поневолених народів Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав. В цих складних обставинах рішучі заходи по створенню власної незалежної держави почали робити і українці на західноукраїнських землях. Наприкінці вересня 1918р. у Львові було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат, який розпочав роботу по підготовці збройного повстання проти австрійської влади. В жовтні 1918 головою комісаріату було призначено сотника Легіону Українських Січових Стрільців Д.Вітовського. 18.10.1918 р. у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, українських членів галицького і буковинських сеймів, представників політичних партій Галичини і Буковини, духовенства і студентства було утворено Українську Національну Раду. УНРада стала політичним представницьким органом українського народу в Австро-Угорській імперії. 19.10.1918 р. УНРада, спираючись на право народів на самовизначення, проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. На цьому засіданні було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Народної Ради, яким став Є.Петрушевич.