Блог учителя правознавства

Міжнародний  день  прав  людини

(в  рамках  предметного  тижня  правознавства)

                                                                       Я  маю  право

Я маю право на життя,

Я маю право на свободу,

Я маю право на освіту,

А також на щастя для мого народу!

Народ великий і єдиний,

Народ могутній, незломимий,

                                                                З Христом у серці,

                                                                З музою в коханні, горять в серцях бажання!
                                                                 
                                                                                   Я маю право на роботу,

                                                                Я маю право на сім'ю,

                                                               А також на вступ до інституту,

                                                                І право любити Україну цю!!!

Всі ми живемо в людському оточенні, поміж людей. А кожна людина – це індивідуальність, не схожа на інших ані зовні, ані своїм внутрішнім світом. Всі ми різні, та живемо разом, тому треба нам людей любити, іноді терпіти, але завжди поважати один одного, прислухатись до чужих думок. Іноді наступити на свою гордість, іноді відстояти свою правоту... Словом, важко жити з людьми, а без людей – неможливо.

Права людини – це певні можливості, що ґрунтуються на загальнолюдській моралі, та необхідні людині для її існування і розвитку в конкретних історичних умовах.

День прав людини  – міжнародне  свято,  що   відзначається 10 грудня  за пропозицією Генеральної асамблеї ООН. У далекому 1950 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала усім державам святкувати 10 грудня як День прав людини, бо саме в цей день в 1948 році цією ж організацією було прийнято Загальну декларацію прав людини. 

До поняття «Права людини» людство прийшло не відразу. Вперше про права особистості  заговорили  французькі  просвітителі  Вольтер  і  Жан Жак  Руссо. Пройшло ще майже два сторіччя, перш ніж людство дозріло до поняття і прийняття загального кодексу прав людини.  10 грудня  1948 року Організація  Об’єднаних  Націй  прийняла   Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, у 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 р. – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

Особисто я вважаю, що кожен з нас має сам стежити, чи не порушуються його права та свободи. А також, і це головне – поважати права інших, не менше, ніж власні. Тоді вже сама держава зможе називатися правовою.

Наслідуючи  ці  ідеали  в  Ліснохлібичинській  ЗОШ  І – ІІІ ступенів  цього  дня  було  проведено  Правознавчий  брейн – ринг  між  командами  учнів  9 класу  «Я  знаю  свої  права».